Розумний дім

Каталог статей

При традиційній схемі „будівельний” генпідрядник має справу з великою кількістю субпідрядників, які відповідають за одну-дві інженерні системи. Кожний з субпідрядників намагається звузити своє коло відповідальності. Він зацікавлений тільки у найшвидшому виконанні своєї частини роботи і не зацікавлений в кінцевому результаті. При цьому, як правило, виникають проблеми „стиковки” систем та різного роду „пограничні” конфлікти. З закінченням будівництва такі проблеми не зникають, а „переходять у спадок” службам експлуатації об”єкта та організаціям, що здійснюють гарантійне та післягарантійне обслуговування. При великій кількості систем, власнику будівлі (орендарю, керуючій компанії і т.п.) хватає „головного болю” тільки від однієї думки, що йому прийдеться спілкуватися з величезною кількістю представників різних організацій та відслідковувати виконання багатьох договорів. Крім того, експлуатація таких розрізнених систем потребує немало спеціалістів власної інженерно-технічної служби.

По іншому відбувається при будівництві інтелектуальної будівлі. Тут замовник „працює” з одним підрядником – системним інтегратором, який реалізує технічні рішення по всьому комплексу систем інженерного обладнання ІБ. У замовника замість „головного болю” – необтяжуюче спілкування з представником однієї компанії, яка вирішує всі проблеми. Така компанія – системний інтегратор – не тільки обладнає об”єкт всім необхідним інженерним обладнанням, але й здійснює його обслуговування на всіх етапах „життя”. Тому системний інтегратор „кровно” зацікавлений в обладнанні будівлі надійним та ефективним обладнанням, „правильно” структурованим, взаємодіючому по заданим алгоритмам комплексами систем. Замість великої кількості розрізнених служб експлуатації в ІБ існує одна (або декілька) диспетчерських служб, що контролюють стан всіх систем та проводять координацію роботи спеціалізованих бригад. Обслуговування всього комплексу систем проводить одна компанія – як правило, саме та, яка проектувала ІБ та виконувала пусконалагоджувальні роботи.

Таким чином, вибір підрядника, здатного запропонувати інтегроване рішення по інженерному обладнанню будівлі, стає важливою складовою при будівництві ІБ незалежно від того, чи проектується невеликий заміський дім чи багатоповерховий готельний комплекс. В цьому, можна сказати, основний організаційний принцип побудови інтелектуальної будівлі.

Перш ніж обговорювати технічні принципи побудови ІБ, пригадаємо його основні елементи („структурні” принципи побудови):

комплекс систем безпеки (КСБ);

комплекс систем життєзабезпечення (КСЖ);

комплекс систем інформатизації (КСІ);

структурована кабельна система (СКС);

єдиний центр моніторингу, диспетчеризації та управління (АСУ будівлею).

Важливою структурною одиницею ІБ є єдиний центр диспетчеризації, який здійснює - контроль за станом всього комплексу та керування системами життєзабезпечення будівлі. Для його правильного функціонування потрібно передбачити різноманітні взаємозв”язки між окремими системами, степінь їх інтеграції та структуру апаратно-програмного забезпечення центру. Тому при проектуванні ІБ одним з визначальних принципів є формування єдиного підходу при побудові всіх систем різних комплексів. Такий уніфікований підхід до формування багатофункціонального комплексу систем простіше досягнути, якщо „справу” по створенню інтелектуальної будівлі доручити одній фірмі – системному інтегратору, який бере на себе всю відповідальність за кінцевий результат.

До основних технічних принципів побудови ІБ відносяться:

стандартизація архітектури комплекса систем („відкритість” систем);

стандартизація обладнання та процесів;

єдине фізичне середовище передачі інформації (СКС);

централізація (функцій моніторингу та управління) та інтеграція систем;

децентралізація (розподіл систем управління);

сегментація (модульний принцип побудови систем);

адаптивність („готовність до змін”);

„нарощуваність та надлишковість” (наявність резерву).

Принципова відмінність ІБ від традиційної схеми в тому, що керування інженерним обладнанням будівлі здійснюється комплексно, на основі використання комп”ютерних (інформаційних) технологій. При цьому від користувача не вимагається ніяких спеціальних знань. Процес навчання займає від двох до чотирьох тижнів (залежно від складності структури комплексу). Наявність зручного графічного інтерфейсу дає можливість оператору легко справлятися з роботою всього інженерного обладнання з одної робочої станції. „Централізована” складова управління дозволяє зняти значну частину нагрузки з персоналу служб експлуатації та ефективно координувати їх роботу.