Розумний дім

Каталог статей

Світло – такий ж витвір мистецтва як і живопис, музика або вірші

Світло – це причина працездатності та втоми, радості та суму, здоров”я та хвороб, успіхів та невдач. Так-так, в тому числі саме успіхів та невдач, причому в будь-якому приміщенні – від кабінету до спальні. Світло – це середовище нашого життя та середовище нашого спілкування з іншими людьми. Світло існує за своїми законами та впливає, діє на нас незалежно від наших бажань. Або... залежно від них, якщо ми вже вміємо керувати світлом. Так-так, керувати світлом: важливий не тільки і не настільки сам світильник, а спосіб його включення в даний архітектурний контекст. Саме те світло, яке глибоко та повністю інтегроване в архітектуру, викликає в нас позитивні емоції. І будь-хто з нас може стати творцем свого власного щастя, щастя в новому світлі.

Починаючи розмову про методику освітлення, по-перше, скажемо про таку величину як об”єм зорової інформації. Її має бути не дуже мало і не надто багато. Її недостача та надлишок однаково шкідливі для людини – по зрозумілим причинам. А саме, надто слабке освітлення змушує напружувати зір, щоб розрізнити деталі об”єктів, а надто сильне – навпаки – втомлює людину, змушує її мимоволі концентрувати свою увагу на другорядних або взагалі непотрібних деталях. Тобто мова тут йде не стільки про освітлення тьмяне та таке що засліплює, скільки про надто неясне або надто детальне освітлення. Лампа може зовсім не засліплювати, але виділяти занадто багато деталей. Або навпаки – бути досить яскравою, але показувати все ж досить туманну для даного випадку „картинку”. Само собою, потрібна степінь візуальної деталізації для кожного приміщення, для кожного фрагменту інтер”єру своя, вона повністю визначається контекстом. Наприклад, робочий стіл на кухні вимагає набагато більше зорових деталей, ніж подружнє ложе у спальні.

Далі згадаємо про те, що вирушаючи в магазин за люстрою, торшером або бра, ви знаходитесь на початку покупки не тільки світла, але й тіней, які абсолютно безкоштовні, але – хочите ви цього чи ні – входять в комплект поставки. І чим яскравіший світильник, тим – звичайно! – більш глибокими будуть тіні, які ним формуються. Тому тут потрібно дотриматись певної міри. З однієї сторони, рівномірне – практично безтіньове – освітлення не тільки монотонне, невиразне, нудне, але й шкідливе для психіки. З іншої сторони, надмірно потужні (для вашої конкретної ситуації) світильники не тільки надто збуджуючі, емоційні, але вони дають ще й жахливі, страшні тіні на всьому – на стінах, на меблях, на обличчах. Тобто не потрібно надто виділяти світлом окремі елементи інтер”єру. Яскравість будь-якого об”єкту не повинна перевищувати яскравості безпосереднього навколишнього фону більше ніж в тричі, а яскравості периферійних областей більше ніж в десять разів. Тому що ви зімітуєте кабінет для допитів у гестапо.

Освітлення не має бути розподілене надто нерівномірно по площі кімнати. Тобто це допустимо, але, тільки в тих випадках, коли ви вже зайняли статичне положення – наприклад, лягли в ліжко та включили місцевий світильник, який знаходиться біля вас, щоб почитати на ніч. І само собою, нерівномірне освітлення цікавіше „плоского”, рівномірного – навіть якщо мати на увазу естетичну сторону даного питання. Але коли ви ще не лягли, а переміщуєтесь по кімнаті, то переходи з областей яскравого світла в області глибоких тіней будуть спричиняти відчутний дискомфорт.

Далі, відмітимо той факт, що світло візуально розширює інтер”єри. Коли ви направите світло на стіну або стелю, їх візуальна густина стане нижчою (світлі поверхні сприймаються оком більш легкими, ніж темні), вони перестануть „давити” з такою ж силою, як і раніше, тобто візуально „від”їдуть” дальше. Аналогічно буде і в тому випадку, якщо ви заховаєте світильник або світильники за будівельними конструкціями, перегородками або в нішах. Вони миттєво розімкнуть простір, зроблять його відкритим. І справді, стіни, стелі та перегородки замикають простір. Але, коли вони освітлені, вони втрачають свою вагу, свою густину та перестають виконувати попередню – обмежуючу роль.

Якщо у вас низька стеля, направте світлові потоки вверх, і ваше житло відразу ж стане вищим. Та навпаки, якщо у вас квартира в старому особняку з стелею 4,20 м, то в маленьких кімнатах (наприклад, в прихожій) потрібно дещо затемнити стелю – тоді зникне відчуття того, що ви потрапили в колодязь. Як затемнити? Дуже просто: освітіть стіни на висоті людського зросту або трошки вище. Освітленість стелі відносно стін стане нищою, вона набуде більшої ваги та візуально наблизиться до вас, чого і потрібно було досягнути.

Але якщо в стелю ви можете світити достатньо сміливо, то при освітленні стін вас чекає свого роду підводний камінь. А саме, стіни знаходяться достатньо близько до очей, і на їх поверхнях добре видно різні нерівності. Тому, нааправляти світловий потік можна тільки на стіни, які є в хорошому стані – рівні, красиві, ретельно оброблені. В іншому випадку ви та ваші гості станете свідками тріщин, зколів та пятен, які раніше були непомітними, або принаймі, не кидались в очі.

Причому, особливо добре видно структуру поверхні, якщо світловий потік падає на неї під малим кутом. До речі, такий прийом може бути дуже продуктивним в тому випадку, якщо ваші стіни бездоганно вирівняні на прикрашені. Світло „піднімає”, тобто робить більш явною текстуру штукатурки, декоративних панелей або шпалер, і якщо вони прекрасні, то їх можна спеціальним чином освітити (не надто яскраво). Мягко розсіюючись на красивій поверхні, світло надасть вашому помешканню особливий шарм. Проте і тут потрібно не перестаратися. Чим рельєфніша текстура стіни та яскравіше світло, тим згубнішою для сприйняття буде їх взаємодія. Шорсткість має бути приємною не тільки на дотик. Тут потрібно щоб все було вміру і ще раз вміру.

Тепер потрібно сказати кілька слів про те, що освітлення буває різних видів, і в кожного з них є своє призначення. Загальне освітлення рівномірно (або майже рівномірно) заповнює весь простір. Робоче освітлення служить для того, щоб при ньому можна було успішно займатись якою-небудь тонкою справою – наприклад, працювати за письмовим столом або голитися перед зеркалом. Місцеве, локальне освітлення необхідне для зонування, виділення окремих острівків з навколишнього світлового фону – або диван з журнальним столиком або картина на стіні. Призначення декоративного освітлення також випливає з самої назви. Якщо локальне освітлення розставляє акценти в просторі, то декоративне – естетичні. І, зрозуміло, в одній кімнаті може та має бути одночасно кілька видів освітлення.

Купуючи світильник, потрібно враховувати ще й те, який світловий потік він виробляє. Промені можуть бути прямими – тобто йти безпосередньо від лампочки. Це самих потужний та самий економічний потік. Але, зрозуміло, не самий красивий: він робить глибокі тіні та осліплює, якщо попадає в очі. Розсіяне світло формується за рахунок переломлення та відбивання променів, які виходять з джерела, на плафоні або абажурі світильника. Розсіяне світло м”якше, приємніше та слабше прямого, воно не створює проблем з тінями. І, відбите світло – таке світло, яке відбивається від поверхонь та предметів інтер”єру. Причому поверхні можуть бути різними. Якщо вона гладка – то відбитий від неї світловий потік виходить плоским, не цікавим (зате сама поверхня хороша). Якщо ж вона шорстка, то потік збагачується променями, відбитими під різними кутами, та стає більш приємним (але стають помітними недоліки на самій поверхні, якщо вона не ідеальна). Пряме, розсіяне та відбите світло часто працюють разом, виходячи з кількох або навіть з одного-єдиного світильника. В такому випадку говорять про комбіноване освітлення.

Пряме та розсіяне світло повністю залежить від конструкції та матеріалів світильника, а відбите світло – від конструкції інтер”єру. Чим світліші вони, тим більше в кімнаті відбитого світла. Якщо посвітити на стіну, пофарбовану пастельними фарбами, світло „розбіжиться” по всій кімнаті. І навпаки, якщо стіни темних відтінків, вони сильно поглинають світло, і для правильного прочитування такої архітектури потрібні більш потужні світильники.

Роздумуючи над освітленням вашого дому або квартири, потрібно врахувати й те, що світло буде проникати ще й, з кімнати в кімнату – через відкриті або скляні двері. Це також свого роду відбите світло (пряме рідко заглядає з іншої кімнати). Таку різновидність відбитого світла можна було б також назвати „забігшим”. Воно також вносить свій вклад в загальну картину освітлення, і деколи досить відчутний.