Розумний дім

Каталог статей

Електропостачання інтелектуальної будівлі

Всі системи ІБ об'єднує залежність їх працездатності від стану електропостачання. Порушення нормованих показників якості електроенергії ведуть до зниження продуктивності і збоїв в роботі різного устаткування, а відключення живлення приводить до зупинки роботи всіх систем і переривання виробничого процесу підприємства. В зв'язку з цим першорядне місце в інженерній інфраструктурі ІБ займає система електропостачання.

Характеристики електропостачання

Надійність електропостачання

За визначенням, електропостачанням називається забезпечення споживачів електричною енергією. У сучасній літературі, що відноситься до електропостачання засобів обчислювальної техніки і телекомунікаційних систем, часто застосовується термін «електроживлення», характерний, швидше, для вторинних джерел живлення і використовуваний в області електроніки. Разом з тим термін «живлення» застосовується в нормативній документації по електропостачанню. Автор вважає, що для викладу предмету даної книги слід використовувати термінологію нормативної документації з області енергетики, що дозволить уникнути неправильного трактування понять, що стоять за термінами. У подальшому викладі всі терміни застосовуватимуться в сенсі відповідних нормативних документів в області електропостачання і електротехніки. В окремих випадках терміни спеціально обговорюватимуться.  

Електроустановкою називається сукупність машин, апаратів, ліній і допоміжного устаткування (разом із спорудами і приміщеннями, в яких вони встановлені), призначених для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії і перетворення її в інший вид енергії.

Електроустановки за умовами електробезпеки розділяються на електроустановки напругою до 1 кВ і електроустановки напругою вище 1 кВ (по значенню напруги, що діє).

У будівлі, оснащеній засобами інформаційно-обчислювальної техніки і телекомунікацій і обладнаному інженерною інфраструктурою для підтримки життєдіяльності персоналу і нормального функціонування технічних засобів, можна виділити три основні групи споживачів електричної енергії, що вимагають різної надійності електропостачання. Споживачем електричної енергії називається електроприймач або група електроприймачів, об'єднаних технологічним процесом і що розміщуються на певній території. Приймачем електричної енергії (електроприймачем) називається апарат, агрегат, механізм, призначений для перетворення електричної енергії в інший вид енергії.

Наведений склад споживачів відноситься до типової офісної будівлі. На практиці склади груп споживачів А і В можуть бути розширені (специфічні навантаження банківських установ, VIP-зони і т.д). Способи і схеми організації електропостачання груп А, В і С залежать від вимог до надійності електропостачання перерахованих груп.

Забезпечення надійності електропостачання групи А, відповідне вимогам особливої групи I категорії (всього встановлено три групи), повинно здійснюватися від трьох незалежних, взаємно резервуючих джерел живлення, причому повинні бути прийняті додаткові заходи, що перешкоджають короткочасній перерві електропостачання під час перемикання на резервне джерело живлення.

Електропостачання групи В виробляється від двох джерел, але заходів щодо недопущення перерв живлення під час перемикання на резерв не вимагається.

Електропостачання групи С рекомендується здійснювати також від двох незалежних джерел, але допускається і від одного. Як третє незалежне джерело живлення для особливої групи електроприймачів і як друге незалежне джерело живлення для решти електроприймачів I категорії можуть бути використані місцеві електростанції, електростанції енергосистем (зокрема, шини генераторної напруги), спеціальні агрегати — джерела безперебійного живлення, акумуляторні батареї і т.п.

У випадках, що розглядаються нижче, такими будуть дизель-генераторні установки (ДГУ) і джерела безперебійного живлення (ДБЖ). Оскільки всі споживачі розташовуються в одній будівлі, то визначальною є вимога до кількості незалежних джерел для групи А. Це означає, що якщо для електропостачання групи А передбачається два вводи від зовнішніх незалежних джерел (вводів, крім ДГУ і ДБЖ), те електропостачання групи С здійснюватиметься від тих же двох джерел, а електропостачання групи В — від трьох джерел (два вводи плюс ДГУ).

Згідно вимог нормативних документів при виборі незалежних взаємно резервуючих джерел живлення, що є об'єктами енергосистеми, слід враховувати вірогідність одночасного залежного короткочасного зниження або повного зникнення напруги на час дії релейного захисту і автоматики при пошкодженнях в електричній частині енергосистеми, а також одночасного тривалого зникнення напруги на цих джерелах живлення при важких системних аваріях. Саме ця ситуація передбачає застосування ДГУ.

Технічні умови і дозволи на приєднання до електричних мереж енергосистеми визначають величину встановленої і одночасної потужності споживача і категорію надійності електропостачання. Установка автономних джерел електропостачання технічними умовами і дозволами не регламентується і виконується за проектом. Два незалежні вводи від системи зовнішнього (міського) електропостачання (I категорія надійності) характерні для крупної будівлі, що має у складі інженерних систем пожежні насоси, системи підпору повітря і димовидалення та інші системи, що забезпечують безпеку персоналу і роботу аварійних служб.

Якщо завданням на проектування спеціально не обумовлена установка ДГУ, то проектом її можна не передбачати, оскільки група А має електропостачання по нормах особливої групи I категорії надійності. Для невеликих будівель зазвичай вирішується електропостачання по II категорії надійності. В цьому випадку рекомендується установка ДГУ для електропостачання електроприймачів групи А.