Розумний дім

Каталог статей

Яких тільки епітетів він не удостоївся - він і електронний, і енергоефективний, і екологічний. А він, дійсно, такий - наш «розумний дім». Його називають ще «дім-друг», «будинок-трансформер», «дім-слуга», «дім-фортеця» або ще простіше: коли можна з мобільного телефону включити фасадний світло або лазню. Можливо, образно, емоційно, але по суті вірно називають такий будинок його володарі, і якому фахівці телекомунікаційних систем дали своє визначення - «інтелектуальний будинок», скорочено ІБ.

Здавалося б, одне тільки перерахування таких достоїнств «розумного дому» робить його надзвичайно популярним, затребуваним. Але за всім цим у тих, хто придивляється, прицінюється до такого дому, незримо стоїть одне велике АЛЕ: «це дуже дорого»,

«Це у них на Заході», «коли це ще буде». Так чи насправді дорогий «розумний дім» або «інтелектуальний будинок»?

Подивимося на офіційні визначення «інтелектуального будинку». Міжнародний симпозіум, 1985 рік, Торонто: «Інтелектуальна будівля» - це будівля, де інновації поєднуються з успішним управлінням для максимізації повернення інвестицій». Якщо вдуматися в наступне визначення, то в ньому самому вже прокреслено шлях «максимізації повернення інвестицій». Природно, що інвестиції повинні повертатися не тільки в процесі проектування і будівництва, але й потім, на самому головному етапі - експлуатації, обслуговування, ремонту, модернізації, економії ресурсів.

Комітет Американської Національної Академії Наук виділив «чотири системних ознаки ІБ: ефективне споживання енергоресурсів, єдині системи забезпечення безпеки (і, відповідно, зниження ризиків і величини страховки), єдині телекомунікаційні системи (що знижує вартість будівництва та експлуатації) та автоматизація робочих процесів (зниження експлуатаційних витрат і підвищення ефективності)».

У визначенні Міжнародного стандарту ISO 16484 намічена можливість радикального зниження вартості «інтелектуального будинку»: «Систему автоматизації та диспетчеризації інженерного устаткування рекомендується виконувати єдиною для всієї будівлі, будувати за модульним принципом мережевих технологій, передбачаючи можливість підключення нових зон, областей контролю і управління».

На думку ряду фахівців, зміна підходів до проектування і будівництва «інтелектуального будинку» здатне зробити його набагато менш витратним, а з економічної точки зору - більш ефективним, вигідним.

Вартість життєвого циклу

«Інтелектуальний будинок» хоча і є продуктом IT-технології, але на відміну від інших сегментів цього ринку є об'єктом довгострокового користування. Це не стільниковий зв'язок, де оператор може міняти обладнання раз на два-три роки. А якщо в будинку постійно міняти систему опалення, вентиляції або безпеці, то коли ж у ньому жити?

З іншого боку, саме погляд з довгострокової перспективи показує, що «інтелектуальний будинок» - це не іграшка для багатих, а інструмент, здатний повертати інвестиції в осяжний термін. Це не швидкі гроші, але в світлі вступу Росії до Світової організації торгівлі і неминучого зростання цін на енергоносії можна зрозуміти, що «інтелектуальні будівлі» нам потрібні вже зараз.

У загальних витратах на спорудження й експлуатацію будівлі вартість будівництва складає всього лише 11 відсотків. Головну ж частину витрат становлять експлуатаційні витрати, витрати на ремонт і переобладнання, комунальні платежі. Саме ці витрати «інтелектуальний будинок» здатний мінімізувати. Наприклад, повна і достовірна інформація при управлінні всіма ресурсами будівлі знижує на 30 відсотків витрати на адміністративний персонал і на 50 відсотків - на технічний. Точні технічні регламенти по «трендам» і мотогодинах дають економію на сервісному обслуговуванні 25 відсотків і т.д.

Разом з тим, подорожчання вартості будівництва на 20-30 відсотків - це всього лише 2-3 відсотки від усіх витрат за термін експлуатації. Причому у вартість будівництва включено і проектування. А нові підходи до проектування здатні якісно змінити уявлення про доступність «інтелектуального будинку».

Новий підхід до проектування

Пройшовши етап первісного хаотичного розвитку, коли кожен розробник пропонував своє бачення, а число представляємих на виставці "International Builders Show" проектів досягало 40 тисяч, «інтелектуальний будинок» закономірно увійшов в етап стандартизації і уніфікації підходів, турботу про якого взяв на себе, в першу чергу, AEC («Architecture, Engineering, Construction»).

Не дивно, що за основу стандартизації взяті принципи IT (Information Technology). Ця галузь є самою організованою, найбільш стандартизованою, з високою швидкістю реакції на потреби ринку, високим рівнем впливу на всі галузі промисловості та найкращими перспективами створення інтегрованого продукту.

Саме з IT-технологій в концепцію «інтелектуального будинку» прийшло модульне проектування. Дійсно, навіщо проектувати розведення різних комунікацій по будівлі? Адже можна створити єдину кабельну систему з уніфікованими роз'ємами, і відрізнятися одне приміщення від іншого буде вже набором периферійних пристроїв: якщо це житлова зона, то потрібні кондиціонер і домашній кінотеатр, якщо технологічна, то система вентиляції та контролю за обладнанням і т.д.

Модульний підхід дає ще одну перевагу - починати будівництво можна, не чекаючи закінчення проектування, гнучко реагувати на всі побажання замовника.

Некомпетентний підхід в проектуванні, як правило, супроводжується гаслом: «Давай швидше!». У нього є переваги і, перш за все, - мінімальні початкові витрати і швидкий початок будівництва, але вже в процесі будівництва він стає невигідним. Промисловий же підхід - це коли все робиться дуже серйозно і грунтовно. Проектна фаза його тривала і дорога, але експлуатаційні витрати мінімальні. Підхід «спотворених» стимулів - проміжний.

Виявляється, можна використовувати переваги всіх підходів одночасно і рухатися по самій оптимальній траєкторії. Для цього потрібно поміняти саму концепцію проектування. На першому етапі можна за рахунок типових рішень мінімізувати час і витрати на проектування. На другому етапі виручає «гнучкість» проекту, можливість зміни складу модулів в самому процесі будівництво. А в процесі експлуатації ми отримуємо ті переваги, які притаманні промисловому підходу.

Трансформація підрядів

«Інтелектуальна будівля» - об'єкт, що складається з багатьох компонентів. Це мережі передачі даних, пожежна та охоронна сигналізація. Це відеоспостереження, телефонія, телебачення, радіофікація. Це управління системами опалення, вентиляції, кондиціонування, ліфтового господарства, водопостачання та ін. Кожну з цих систем зараз виконує окремий підрядник, тому виникають система підрядів, календарний план, дублювання багатьох ресурсів - інструментів, матеріалів, транспорту та ін.

Все виглядає по-іншому, якщо використовується інтегрований підряд, тобто створюється єдина інфраструктура - конструкція, що несе в собі кабелі, воздуховоди, водопровід, каналізаційні труби. І все це проектується спільно, відповідно всі кабелі (наприклад, слабкострумні) може прокласти одна підрядна організація. Ця ж компанія виконує роботу щодо розстановки зонних кабінетів - тих шаф або стійок, в яких буде розміщуватися все обладнання (замість тих окремих шафок, які проектувала собі кожна організація). Приходить не багато бригад, які займаються своїми мережами, - телевізійники, пожежники, охоронці, - а тільки одна. Потім вже встановлюється конкретне обладнання, і приїжджає спеціаліст-інсталятор, який програмує центральну систему.

Економія за рахунок інтеграції підрядів може складати за окремими напрямками від 5 до 50 відсотків. Розглянуті підходи були застосовані в ряді великих проектів ІБ, наприклад, в проекті комплексу «Золоті тераси», реалізованого у Варшаві (2001-2005 рр..). Його будівництво було розпочато до завершення проектної документації, що створило передумови для нервозності інвестора, який призупинив інвестиції в проект до проведення додаткових переговорів про гарантії. У результаті переробки проекту, за рахунок перегляду технічних рішень і додавання розділів з управління ризиками вдалося не тільки відновити будівництво, але й домогтися істотного зниження собівартості будівництва: з 600 млн до 450 млн.

Основне здешевлення відбулося за рахунок детальної переробки процесів управління та конфігурації інженерних систем та системи управління будівлею. До 10 відсотків коштів було заощаджено за рахунок ефективного управління будівництвом, поліпшення координації будівельних та інженерних підрядів.

Очікування щодо зниження собівартості експлуатації перебувають в межах 40-45% від сучасних аналогів за рахунок інтеграції та оптимізації всіх процесів у «чорному ящику» без поділу на посистемне обслуговування. У тому числі вдалося знизити страховий тариф - на 40-60 відсотків. Точне керування кліматом і освітленням за інтегральними сценаріями призвело до зниження витрат на всі види енергії - до 60 відсотків. Особливе значення було приділено автоматизації гарантійного та післягарантійного обслуговування.

Джерело: http://rozum-domu.at.ua/